Клінічний випадок 5 із 15 · ~610 слів
Клінічний випадок № 5. Перший психотичний епізод у молодого дорослого
Зміни до першого звернення
Раджеві 22 роки. Він живе в Сурреї з матір’ю та старшою сестрою, навчається в коледжі й підробляє в магазині електроніки. Останній семестр починається з пропусків занять. Родина пояснює це нічними іграми, а сам Радж — тим, що викладачі навмисно формулюють завдання двозначно. Він дедалі частіше перевіряє вікно й заклеює камеру ноутбука, а згодом каже сестрі, що однокурсники передають через телефон коментарі про його думки.
Протягом кількох тижнів сон скорочується, гігієна погіршується, з’являються голоси, які обговорюють його. Радж наляканий і переважно залишається вдома. Одного вечора відмовляється від їжі, переконаний, що її підмінили. Сестра допомагає дістатися невідкладної допомоги.
Перший запис описує психотичний синдром із маяченням переслідування, слуховими галюцинаціями та функціональним спадом. Уточнюють тривалість, попередній розвиток, афективні епізоди й соматичні ознаки. Радж повідомляє про регулярний канабіс високої міцності; його роль оцінюватимуть за часовим зв’язком і подальшим перебігом після припинення.
У відділенні Радж орієнтований, увага загалом утримується, свідомість не коливається. Немає гарячки, нового головного болю, судом або вогнищевих неврологічних симптомів. Базові дослідження, токсикологічний анамнез та огляд спрямовують подальший пошук; нейровізуалізацію й спеціальні аналізи визначають клінічні показання. Безперервне спостереження потрібне також для оцінки ризику, харчування й здатності погоджувати лікування.
Гостре лікування та раннє втручання
Після кількох розмов Радж погоджується на коротку добровільну госпіталізацію. Йому пропонують рисперидон у низькій початковій дозі з поступовим титруванням. Обговорюють сонливість, рухові побічні явища, пролактин і метаболічні зміни. До лікування фіксують масу тіла, артеріальний тиск, показники глюкозного й ліпідного обміну. Такий початок дає точку відліку, коли через місяць пацієнт скаже, що почувається «не таким».
Відповідь на перший антипсихотик оцінюють протягом достатнього курсу, одночасно перевіряючи фактичне приймання й переносимість. За часткової відповіді команда уточнює ці обставини перед зміною препарату. [124]
Ще до виписки встановлюють контакт з Early Psychosis Intervention у Fraser Health. Програма приймає людей 13–30 років із першим психотичним епізодом, зокрема за зверненням родини, й надає допомогу до трьох років. Оцінювання охоплює також супутнє вживання речовин. [4]
Перший амбулаторний контакт відбувається невдовзі після виписки. Радж знає ім’я координаторки, сестра має її контакт. В епікризі зазначені симптоми, препарат, ризики, найбільші страхи Раджа та способи встановлення довіри.
Як уточнюється діагноз
Голоси стають рідшими, переконання про стеження слабшає повільніше. Радж припиняє канабіс і відновлює сон. Психотичні симптоми зберігаються після періоду інтоксикації; загальна тривалість розладу, функціональний спад і відсутність домінантного афективного епізоду дозволяють згодом уточнити діагноз шизофренії.
Мати запитує про повернення до навчання. Психіатр обговорює збережені здібності, труднощі уваги й поступове навантаження. Радж найбільше хвилюється за конфіденційність. Разом визначають, які відомості він готовий передати коледжу для отримання підтримки.
За кілька місяців виникає акатизія. Радж описує неможливість спокійно сидіти; сестра сприймає це як нове збудження. Суб’єктивне внутрішнє напруження, потреба рухатися й огляд допомагають встановити побічну дію. Переглядають дозу, а згодом погоджують заміну антипсихотика з контролем психотичних симптомів.
Навчання, родина і тривалий супровід
Ерготерапевт допомагає відновити розклад дня. Радж повертається на один курс; увагу, витривалість і темп роботи оцінюють за реальними заняттями. Наступний курс планують після адаптації до цього навантаження.
На сімейних зустрічах обговорюють ранні зміни сну, напруження та підозріливості. Мати вчиться відповідати на страх сина спокійно й коротко. Радж, сестра й координаторка розподіляють організацію прийомів і домовляються, яку інформацію передавати родині.
Через рік Радж навчається неповний час і працює кілька змін на тиждень. Негативні симптоми та когнітивні труднощі ще обмежують темп. На прийомах обговорюють антипсихотик, сексуальні побічні дії, фізичну активність, стосунки та спілкування з друзями.
Окремо розглядають ін’єкційну форму пролонгованої дії: частоту відвідувань, зручність і побажання Раджа. Будь-яке зменшення підтримувального лікування потребуватиме оцінки попереднього перебігу й ризику рецидиву та частішого спостереження.
Перехід після завершення трирічної програми починають готувати завчасно. Координаторка разом із Раджем і психіатром визначатиме потрібний рівень подальшої підтримки та приймальну команду. [4]