Клінічний випадок 2 із 15 · ~589 слів
Клінічний випадок № 2. Перший депресивний епізод у працюючої дорослої людини
Початок захворювання та перша консультація
Еммі 36 років. Вона працює бібліотекаркою у Вікторії, живе з партнером, раз на тиждень співає в аматорському хорі. Протягом двох місяців її світ поступово звужується. Спершу вона перестає відповідати друзям, потім пропускає репетиції, а згодом помічає, що навіть вихідний не приносить полегшення. На роботі читає той самий абзац кілька разів. Уранці прокидається раніше, ніж треба, і лежить без сну, обмірковуючи власну нібито професійну неспроможність.
Привід для звернення досить буденний: вона втретє забуває підготувати матеріали до дитячого заходу. Сімейна лікарка, яка знає Емму кілька років, призначає окремий довший прийом. Пацієнтка називає це перевтомою. Партнер, зі згоди Емми присутній наприкінці розмови, описує зміни вдома: улюблені заняття втратили для неї привабливість, а спільні вечори проходять переважно в мовчанні.
Під час огляду Емма охайна, контактна, відповідає повільніше, ніж зазвичай. Настрій стійко знижений, задоволення майже немає, сон і апетит порушені, енергії бракує. Самооцінка стала непропорційно суворою. Вона іноді думає, що було б легше не прокинутися, але заперечує намір і план самогубства. Лікарка уточнює попередні спроби, доступні засоби, алкоголь, здатність звернутися по допомогу та підтримку вдома.
PHQ-9 становить 17 балів; його повторять під час лікування разом з оцінкою функціонування. Емма заперечує періоди підвищеної енергії зі зменшеною потребою у сні, незвичних витрат або розгальмованості; відповідного сімейного анамнезу немає. Психотичні симптоми, вживання стимуляторів або новий препарат, який пояснював би зміни, відсутні.
Соматичний огляд без суттєвих відхилень. Через втому й зміни апетиту перевіряють загальний аналіз крові та функцію щитоподібної залози: гемоглобін 132 г/л, ТТГ 1,8 мМО/л. Сукупність анамнезу й психічного статусу відповідає першому великому депресивному епізоду помірної тяжкості, без психотичних ознак.
Вибір лікування і перші тижні
Емма хотіла б почати з психологічної допомоги, але боїться втратити роботу. Після обговорення варіантів вони обирають сертралін із поступовим початком та втручання на основі КПТ. Мета — відновити сон, концентрацію, працездатність і задоволення від звичних занять. [40]
Емма має постійну сімейну лікарку, підтримку вдома й можливість тимчасово скоротити навантаження. Вона долучається до безоплатної BounceBack: опрацьовує матеріали КПТ з телефонною підтримкою навченого консультанта. Лікарка продовжує клінічне спостереження та оцінювання ризику. [41]
Після першого тижня Емма телефонує через нудоту. Лікарка уточнює тяжкість, прийом препарату та інші симптоми; домовляються про повільніше підвищення дози. У наступні тижні сертралін доходить до 100 мг на добу. Дата повторного контакту визначена заздалегідь.
Поведінкову активацію починають із коротких прогулянок і однієї невеликої справи на день. Посильна діяльність поступово розриває коло бездіяльності, провини й виснаження. Пізніше Емма вчиться помічати автоматичний висновок «якщо я помилилася, то я непридатна до роботи».
Партнер на прохання Емми регулярно запрошує її на спільні прогулянки. Повернувшись на репетицію, вона залишається на половину заняття, а наступного тижня — трохи довше.
Ремісія, підтримувальний етап і завершення курсу
На шостому тижні сон кращий, пасивні думки про смерть зникли, PHQ-9 знизився до 9; концентрація й задоволення відновлюються повільніше. Через три місяці Емма знову працює повний день, має 4 бали за PHQ-9 і планує наступний місяць без відчуття неминучої невдачі.
Після ремісії лікування продовжують приблизно дев’ять місяців, зважаючи на ризик повторення й переносимість. CANMAT передбачає для багатьох пацієнтів 6–12 місяців підтримувальної терапії, а за підвищеного ризику рецидиву — довший курс. [40]
Сексуальна побічна дія зберігається довше, ніж нудота, і впливає на рішення про тривалість курсу. За стабільного стану дозу знижують поступово. Короткочасне запаморочення після чергового зменшення оцінюють як можливий симптом відміни та уповільнюють наступний крок. На повторних прийомах перевіряють ангедонію, ранні пробудження й самозвинувачення.
На пізнішому контрольному прийомі Емма працює, співає й завершила курс антидепресанта. Вона впізнає ранні ознаки погіршення та має домовленість про повторне звернення до своєї лікарки.